В рамках проєкту “Будь в ресурсі” говорили про цінності. Зокрема, під час вправи “аукціон цінностей”, яка дала розуміння того, що не потрібно відкладати життя на потім. Це – відмінний обмін досвідом та важливі знання.


В рамках проєкту «Будь в ресурсі» для фахівців соціальної сфери Дніпропетровської області було проведено заняття, присвячене цінностям.
Учасниці отримали домашнє фототерапевтичне завдання – зробити світлину щодо свого задоволення, свого джерела натхнення! Учасниці роблять фігури із надувних кульок, самі створюють прикраси, які повинні продаватися в ювелірних крамницях! А ще вони роблять чудові фото! Проаналізували всі рівні Піраміди Ділтса, на ціннісному рівні зупинилися дуже ретельно. Вчилися ранжувати цінності, проводили аукціон цінностей, працювали із самоідентифікацією та самооцінкою, створили «Дорогу оптимізму».
Завдяки книжці Брюса Перрі та Опри Вінфрі «Що з тобою сталося?” Про травму, психологічну стійкість і зцілення. Як зрозуміти своє минуле…», розібрали методику «Відерце винагороди», шукали свої ресурси та ту суперсилу, яка нам так потрібна.


Ефективна «Декларація моєї самоцінності» від американської психологині та психотерапевтки Вірджинії Сатир:
- Я – це Я.
- В усьому світі немає нікого точнісінько такого, як Я.
- Є люди чимось схожі на мене, але точно такого, як Я, немає.
- Мені належить усе, що є в мені:
– моє тіло і його дії;
– моя свідомість та її думки і плани;
– мої очі та всі образи, які вони можуть бачити;
– мої почуття, якими б вони не були – тривога, напруження, любов, роздратування, радість;
– мій рот і всі слова, які він вимовляє (ввічливі, ласкаві або грубі, правильні чи хибні);
– мій голос;
– усі мої дії, звернені до інших людей чи до самого себе;
– мої фантазії, мої мрії, мої надії та мої страхи;
– мої перемоги й досягнення, всі мої поразки й помилки.
Усе це належить мені. І тому Я можу близько познайомитися з собою. Я можу полюбити себе і подружитися з собою. І Я можу зробити так, щоб усе в мені допомагало мені.
Я знаю, що дещо в мені не подобається мені, і що є в мені щось таке, чого Я не знаю. Але оскільки Я люблю себе і дружу з собою, Я можу обережно й терпляче відкривати в собі джерела того, що тривожить мене, дізнаватися все більше і більше про себе.
Усе, що Я бачу й відчуваю, Усе, що Я кажу, і що Я роблю, про що Я думаю та як Я почуваюся зараз, – це моє, яке досить чітко дозволяє мені зрозуміти, де Я і хто Я у цю мить.
Коли Я вдивляюся у своє минуле, дивлюся на те, що бачила та відчувала, Що Я говорила і що Я робила , як Я думала і як Я почувалася, Я відчуваю, що мене це не повністю влаштовує. Я можу відмовитися від того, що здається невідповідним, або, навпаки, зберегти те, що здається дуже потрібним мені, а також відкрити, віднайти щось нове у самій собі.
Я можу бачити, чути, відчувати і певним чином почуватися, думати, говорити й діяти.
Я маю все, щоб бути близькою з іншими людьми, щоб бути продуктивною, вносити змістовність і лад у світ речей та людей довкола мене. Я належу собі, і саме тому… Я можу будувати себе. Я – це Я, і Я – це чудово!