Статті

Образа — це як камінчик у черевику. Спершу дрібниця, але якщо йти з ним довго — натирає рану. Іноді ми навіть не помічаємо, як цей «камінчик» з’являється: — «Я чекала, що мене підтримають…» — «Я старалася, а цього ніби ніхто […]

Малюки наслідують нас — це їхній головний спосіб навчання. Вони вбирають наші слова, емоції, інтонації, рухи, реакції — буквально все. І часто ми милуємося цим: як дитина каже наші улюблені фрази, посміхається нашою посмішкою чи ходить, як ми. Але буває

Коли йде хтось із найрідніших, у душі дитини наче гасне світло. Світ змінюється — раптово і назавжди. І навіть якщо дитина не все розуміє, вона відчуває — втрату, порожнечу, зміну у поведінці дорослих. Горе у дітей — це не копія

Ось так. І саме так. Ні-ні, Сонечко, це грім. Просто грім… (Але тіло вже стислося в тривозі. Воно пам’ятає). 95й до повного. Завжди до повного. (Машина має бути готова вивезти тебе з життя за п’ять хвилин). Всі документи мають бути

Навіть із найкращими намірами ми можемо ранити. Жінки, чиї чоловіки воюють, живуть у постійному напруженні — між надією й страхом, відповідальністю й самотністю. Деякі звичні фрази можуть тільки посилити біль. Ось приклади слів, які краще ніколи не говорити: 1.«Все буде

«Нічого не радує. Нічого не болить. Просто… пусто.» – так часто кажуть люди, які вже довго живуть у стані напруги, тривоги, втрати. За роки війни наша психіка втомилась. Іноді здається, що всередині — тиша. Але це не тиша спокою. Це