Віщі сни, або сни, які начебто передбачають майбутні події, є давнім феноменом, що зустрічається у міфології, релігії та особистому досвіді людей. Проте з наукової точки зору цей феномен можна пояснити через кілька механізмів роботи мозку, пам’яті та несвідомих процесів.
Гіпотеза випадкових збігів та селективної пам’яті. Чому здається, що сон передбачив подію.
Люди бачать десятки снів за ніч, але запам’ятовують лише ті, що здаються важливими. Якщо сон частково збігається з подією в реальному житті, мозок підсилює цей зв’язок і створює ілюзію пророцтва. Несвідомо людина може підлаштовувати свої дії під сон, самостійно втілюючи його в життя (ефект самоздійснюючого пророцтва).
Якщо людині наснився сон про авіакатастрофу, а через місяць вона дізналася про аварію літака, вона може вважати, що її сон був віщим. Однак вона не пам’ятає десятки інших снів, які не справдилися. Робота підсвідомості та несвідома обробка інформації.
Чи може мозок „знати“ майбутнє
Людський мозок здатний обробляти величезну кількість інформації на несвідомому рівні. Вночі мозок аналізує накопичені факти, поведінкові моделі та закономірності, які вдень не усвідомлюються. Це дозволяє передбачати майбутні події, не маючи свідомого пояснення.
Якщо людині наснилося, що її друг звільняється з роботи, це може бути результатом несвідомої обробки сигналів (стрес, втома друга, непрямі натяки). Сон не передбачив подію, а лише зібрав докупи несвідомо помічені деталі.
Нейрофізіологічна гіпотеза „передбачуваного мозку“.
Наш мозок — це „машина передбачень“, яка намагається прогнозувати майбутнє на основі минулого досвіду та статистичних закономірностей. Що це означає? Мозок постійно створює моделі того, що буде далі, навіть у стані неспання. У фазі REM ця здатність посилюється, оскільки мозок працює нелінійно й може знаходити несподівані зв’язки між подіями, які в стані неспання здавалися несуттєвими.
Якщо сниться сон про аварію на дорозі, а наступного дня людина справді потрапляє в ситуацію, пов’язану з небезпекою, це може бути не „віщим сном“, а наслідком роботи мозку, який ще до сну помітив неочевидні сигнали (стан авто, інформація про погодні умови, власну втому) та у фазі REM „вибудував“ прогноз „зчитавши“ майбутні події через складні патерни ймовірностей. Дослідження нейронауки доводять, що мозок під час сну перебудовує нейронні зв’язки і шукає оптимальні шляхи адаптації до майбутніх подій.
Феноменологія віщих снів.
Мозок – це одна з найбільш загадкових структур у природі, і його робота ще не вивчена до кінця. Тому віщі сни, які не можна пояснити через відомі механізми, це феномени. Феномен – це явище, яке ми спостерігаємо, але поки що не можемо пояснити з позиції сучасної науки.
До XVIII століття блискавку сприймали як надприродний феномен. Люди вірили, що це прояв гніву богів або знак долі. Але потім Бенджамін Франклін довів, що блискавка – це не божественне послання, а електричний розряд між атмосферою і землею.
Блискавка довгий час залишалася феноменом – явищем, яке люди бачили, але не могли пояснити. Тепер ми точно знаємо її фізичну природу. Тож, можливо, у майбутньому наука знайде пояснення і для віщих снів, які поки що ще залишаються загадкою.
До речі, один із феноменів який вчені спостерігають але поки що не можуть пояснити є магніторецепція – здатність тварин орієнтуватися в просторі за допомогою магнітного поля Землі. Точний механізм того, як вони це роблять, досі залишається загадкою.
Долучитися до наступних організованих заходів для усіх бажаючих, можна за записом на сторінці фейсбук або за номером телефону: 050 921 36 96
Центр знаходиться за адресою:
м. Монастирище, вул. Дмитра Сайчука, 12 (в приміщенні Монастирищенської публічної бібліотеки)
Наша електронна адреса: moncenterlife2024@gmail.com
